sort -nr head -10 awk ' { print $2}') xargs rm -rf'' \\ \\(Якщо не зрозум╕ло, що це означа╓, не варто посп╕шати\\друкувати команду в командному рядку, щоб подивитися, що\\вона робить. Спробуйте спочатку роз╕братися.) Але при всьому\\цьому система залиша╓ться в робочому стан╕, ╕ не залежно в╕д\\того наск╕льки довго користувач╕ будуть борсатися в файлов╕й\\системи заповнен╕й на 99-100%, Ви зможете зловт╕шно\\усм╕хаючись, встановлювати нов╕ програми п╕д\\/usr/local/games .
З доданням деяких др╕бничок PC можна зробити бездисковим\\кл╕╓нтом - тобто комп'ютером, в якому нема╓ н╕ гнучких н╕\\жорстких диск╕в, ╕ який можна грузити з сервера в\\мереж╕. Справжня знах╕дка для обчислювальних зал╕в на багато\\користувач╕в чи для навчальних клас╕в в школах чи\\ун╕верситетах. Для робочих станц╕й Sun Sparc не треба н╕чого\\додавати взагал╕ - кожен Sparc - це готовий бездисковий\\кл╕╓нт, який буде грузитися зв╕дти, зв╕дки скаже\\адм╕н╕стратор. Теж саме - нов╕ модел╕ Macintosh'╕в, як╕\\побудован╕ з п╕дтримкою загрузки з мереж╕ (╕ для яких, до\\реч╕, теж ╕сну╓ верс╕я Л╕накса).
Старт системи зблизька
Дозволю соб╕ не погодитися з твердженням про\\\\``зм╕стовн╕сть'' даних ╕ндикатор╕в. Три числа, як╕\\\\вказують на завантаження системи, ╓ середня к╕льк╕сть\\\\процес╕в, як╕ стоять в черз╕ на доступ до процесора,\\\\заф╕ксована в три р╕зн╕ моменти часу, а саме: на час\\\\в╕дкриття файлу /proc/loadavg (Чи на час\\\\виконання команди uptime в системах, як╕ не\\\\мають /proc/loadavg , як, наприклад, SunOS,\\\\Solaris чи Л╕накс з ядром до 1.3.59), п'ять хвилин\\\\тому та п'ятнадцять хвилин тому. В систем╕ з одним\\\\користувачем, процесор майже завжди спить,\\\\прокидаючись лиш на коротк╕ мит╕ щоб в╕ддати коротке\\\\розпорядження комусь ╕з п╕длеглих - дискам, пам'ят╕ чи\\\\дисплею та щоб знову заснути п╕сля цього. Тому ╕\\\\завантаження тако╖ системи завжди буде не б╕льше, н╕ж\\\\0,1-0,2. Пристойно завантажений сервер покаже 2-3\\\\процеси, яких мучить безсоння чи не да╓ спати турбота\\\\про користувача. Якщо ж loadavg ф╕ксу╓\\\\навантавження б╕ля 10-20, то це ╓ ознакою того, що\\\\щось негаразд ╕з даною системою - з яко╖сь причини\\\\навантаження на сервер занадто велике.
Файлова система /proc
В деяких випадках бува╓ зручн╕ше монтувати\\\\/var/spool/mail як NFS директор╕ю з поштового\\\\сервера. Наприклад, розглянемо орган╕зац╕ю з великою\\\\розгалуженою мережею робочих станц╕й ╕ одним основним\\\\розпод╕льником пошти (поштовим вузлом (mail\\\\hub)). Якщо пошта розпод╕ля╓ться з головного поштового\\\\розпод╕льника по робочих станц╕ях, кожна робоча\\\\станц╕я буде мати т╕льки поштов╕ скрин╕ ос╕б, як╕\\\\працюють на дан╕й станц╕╖. Отож, неможливо прочитати\\\\свою пошту при переход╕ на ╕нший комп'ютер. Звичайно,\\\\можна користуватися POP-поштою, але це тема для ╕ншо╖\\\\розмови ╕ кр╕м того вона ма╓ сво╖ проблеми. Кр╕м того\\\\на поштовому вузл╕ потр╕бно буде пост╕йно п╕дтримувати\\\\в робочому стан╕ файл /etc/aliases або базу даних\\\\користувач╕в, в якому збер╕гаються адреси (поштов╕\\\\псевда) користувач╕в системи - де, на як╕й робоч╕й\\\\станц╕╖, той чи ╕нший користувач хот╕в би читати свою\\\\пошту. Вих╕д ╕з ц╕╓╖ ситуац╕╖ виявля╓ться\\\\надзвичайно простим. Достатньо орган╕зувати одну-╓дину\\\\директор╕ю /var/spool/mail на поштовому вузл╕ ╕\\\\монтувати ╖╖ на кожн╕й робоч╕й станц╕╖, як проблеми\\\\в╕дпадають сам╕ собою. Кожне робоче м╕сце буде мати вс╕ поштов╕\\\\скриньки змонтован╕ в /var/spool/mail ╕ кожен\\\\користувач зможе читати свою пошту на будь-якому\\\\робочому м╕сц╕.
Файлова система /var
В традиц╕йних Юн╕ксах самим першим процесом ╓ завжди процес з\\номером 0 - swapper. Цей процес старту╓ (народжу╓) один ╓диний\\процес - процес init, який (як це не дивно) отриму╓ номер\\1. Вс╕ ╕нш╕ процеси кр╕м цих двох можуть народжуватися ╕\\вмирати поки працю╓ процесор, отримують р╕зн╕ номери, але\\процеси 0 ╕ 1 живуть поки жива система ╕ вмирають разом з\\нею. init - багатод╕тний батько вс╕х ╕нших процес╕в системи.
Старт системи зблизька
/etc/default/login в Solaris.
Керування доступом
telnetd та rlogind \\в╕дпов╕дно
Ре╓страц╕я в систем╕ при
[ -x\\${HOME}/.profile-custom ] && { . ${HOME}/.profile-custom}
Робоче оточення: /etc/skel
| Робоче оточення: /etc/skel
/.profile
Робоче оточення: /etc/skel
| Робоче оточення: /etc/skel
adduser
Створення користувача
afio
Резервування з компрес╕╓ю
amd
Основи
| Основи
at
no title
| Пер╕одичне виконання команд: cron at
| Пер╕одичне виконання команд: cron at
| Виключення користувача з╕ списку
Athena
Граф╕чний ╕нтерфейс
autofs
Основи
| Основи
backup
Вступ
backup\\history
Багатор╕внев╕ коп╕╖
badblocks
Форматування
| Форматування
| Форматування
| Створення файлово╖ системи
| Створення файлово╖ системи
| Створення файлово╖ системи
| Створення файлово╖ системи
| Створення файлово╖ системи
| no title
| Перев╕рка з╕псованих блок╕в за badblocks
| Перев╕рка з╕псованих блок╕в за badblocks
| Перев╕рка з╕псованих блок╕в за badblocks
bdflush
╤нш╕ програми для вс╕х
| Буферний кеш
| Буферний кеш
| Буферний кеш
BIOS
Старт системи зблизька
boot record
- partition
- see partition boot record
boot sector
Старт системи зблизька
booting
Огляд процес╕в старту та
booting,\\Досл╕вний переклад цього терм╕ну означа╓ щось н╕би ``взування\\чоб╕т''. Подальш╕ пояснення в цьому абзац╕ трактують саме цю\\назву.
Огляд процес╕в старту та
bootstrap loader
Огляд процес╕в старту та
| Огляд процес╕в старту та
BSD
Важлив╕ частини ядра
catman
Основи
cfdisk
Розд╕лення жорсткого диску на
character devices
Два типи пристро╖в
chfn
Зм╕на властивостей рахунк╕в користувач╕в
chmod
Створення нових користувач╕в вручну
| Зм╕на властивостей рахунк╕в користувач╕в
chown
Створення нових користувач╕в вручну
chsh
Директор╕я /etc
| Зм╕на властивостей рахунк╕в користувач╕в
clock
В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| Коли годинник в╕дста╓
compress
Економ╕я дискового простору
| Економ╕я дискового простору
cpio
Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Багатор╕внев╕ коп╕╖
| Резервування з компрес╕╓ю
crack
Керування доступом
| Керування доступом
cron
no title
| Пер╕одичне виконання команд: cron at
| Пер╕одичне виконання команд: cron at
| Пер╕одичне виконання команд: cron at
| Пер╕одичне виконання команд: cron at
| Виключення користувача з╕ списку
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
crontab
Пер╕одичне виконання команд: cron at
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
crying
Загрузка та вимкнення системи
ctrl-alt-del
Перегрузка
curs_termcap
Директор╕я /etc
data\\block
Що таке файлов╕ системи?
date
В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| В╕дображення та установка часу
| Коли годинник в╕дста╓
dd
Диски без файлових систем
| Диски без файлових систем
debugfs
Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
default run level
Р╕вн╕ роботи
deluser
Виключення користувача з╕ списку
df
Директор╕я /etc
| ╤нш╕ програми для вс╕х
directory block
Що таке файлов╕ системи?
DMA - direct memory access
Файлова система /proc
DouBle
Економ╕я дискового простору
du
╤нш╕ програми для вс╕х
dump
Монтування та розмонтування
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Багатор╕внев╕ коп╕╖
| Багатор╕внев╕ коп╕╖
dumpe2fs
╤нш╕ засоби для файлово╖
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
e-mail
див.електронна пошта
e2fsck
Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка з╕псованих блок╕в за badblocks
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
ecxec
Ре╓страц╕я в систем╕ через
elm
Пошта
extended partition
Розширен╕ та лог╕чн╕ розд╕ли
fdformat
Форматування
| Форматування
| Форматування
| Форматування
fdisk
Головний загрузочний запис, загрузочн╕
| Типи розд╕л╕в диску
| Типи розд╕л╕в диску
| Типи розд╕л╕в диску
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
fdisk -l
Головний загрузочний запис, загрузочн╕
file
Директор╕я /etc
| Директор╕я /etc
| Директор╕я /etc
file access time
Монтування та розмонтування
find
Виключення користувача з╕ списку
| Створення повних коп╕й з tar
fips
Розд╕лення жорсткого диску на
floppy-image
Диски без файлових систем
flushes
Буферний кеш
fork
Ре╓страц╕я в систем╕ через
format
Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
free
Файлова система /proc
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Вид╕лення своп простору
fsck
Форматування
| Форматування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| no title
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка з╕псованих блок╕в за badblocks
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
| Старт системи зблизька
| Загрузка в однокористувацький режим
| Загрузка в однокористувацький режим
| Загрузка в однокористувацький режим
| Загрузка в однокористувацький режим
| Загрузка в однокористувацький режим
FSSTND
Побудова файлово╖ системи
fstab
Монтування та розмонтування
ftpd
Директор╕я /etc
full backup
Просте резервування
GCC
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
getty
init
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Директор╕я /etc
| Старт системи зблизька
| Старт системи зблизька
| init
| init приходить першим
| init приходить першим
| no title
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
Graham Chapman
Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
group
Директор╕я /etc
GTK
Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
GTK+
Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
gzexe
Економ╕я дискового простору
gzip
Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Економ╕я дискового простору
| Резервування з компрес╕╓ю
halt
Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
high-level formatting
Форматування
home
Побудова файлово╖ системи
| Основи
| Основи
| Основи
I/O - input/output
Файлова система /proc
incremental\\backups
Просте резервування
inetd
Ре╓страц╕я в систем╕ через
Info
Файлова система /usr
init
no title
| init
| init
| init
| init
| init
| init
| init
| init
| init
| init
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Директор╕я /etc
| Директор╕я /etc
| Огляд процес╕в старту та
| Огляд процес╕в старту та
| Старт системи зблизька
| Старт системи зблизька
| Старт системи зблизька
| Старт системи зблизька
| Старт системи зблизька
| Трохи б╕льше про вимкнення
| no title
| init
| init
| init
| init
| init
| див./sbin/init
| no title
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| init приходить першим
| no title
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Р╕вн╕ роботи
| Р╕вн╕ роботи
| Р╕вн╕ роботи
| Р╕вн╕ роботи
| Р╕вн╕ роботи
| Спец╕альн╕ конф╕╜урац╕╖ в /etc/inittab
| Спец╕альн╕ конф╕╜урац╕╖ в /etc/inittab
| Спец╕альн╕ конф╕╜урац╕╖ в /etc/inittab
| Спец╕альн╕ конф╕╜урац╕╖ в /etc/inittab
| Загрузка в однокористувацький режим
| Загрузка в однокористувацький режим
| Загрузка в однокористувацький режим
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
- однокористувацький режим
- Однокористувацький режим
- та ctrl-alt-del
- Перегрузка
initd
Ре╓страц╕я в систем╕ через
inittab
Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Настройка init для старту getty: /etc/inittab
| Спец╕альн╕ конф╕╜урац╕╖ в /etc/inittab
interruprts
Файлова система /proc
JX
Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
KDE
Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
Kernel Hackers' Guide
Монтування та розмонтування
kill -HUP 1
Настройка init для старту getty: /etc/inittab
last
Що робить login
library
Файлова система /usr
LILO
Старт системи зблизька
| Старт системи зблизька
ln -s /usr/X11R6 /usr/X11
Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
loadavg
Файлова система /proc
| Файлова система /proc
lock
Файлова система /var
log files
Основи
| Файлова система /var
| Ре╓страц╕я в систем╕ та
logical partition
Розширен╕ та лог╕чн╕ розд╕ли
login
Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
| Директор╕я /etc
| Файлова система /var
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
| no title
| Що робить login
| Що робить login
| Що робить login
| Що робить login
| Що робить login
low-level formatting
Форматування
lpr
Два типи пристро╖в
ls
Два типи пристро╖в
| Два типи пристро╖в
| Буферний кеш
ls -l
Два типи пристро╖в
| Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
lseek
Що таке файлов╕ системи?
Macintosh
Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
magic
Директор╕я /etc
main boot record - головний загрузочний запис
Жорстк╕ диски
main boot\\record
Старт системи зблизька
man pages
Файлова система /usr
MBR
Старт системи зблизька
message of the day
Що робить login
message of\\the day
Директор╕я /etc
Miquel van\\Smoorenburg
init приходить першим
mkdir
Створення нових користувач╕в вручну
mke2fs
╤нш╕ засоби для файлово╖
mkfs
Форматування
| Форматування
| Форматування
| Форматування
| Створення файлово╖ системи
| Створення файлово╖ системи
| Створення файлово╖ системи
| Створення файлово╖ системи
mkfs)
Вступ
mkswap
Використання диск╕в та ╕нших
| Використання диск╕в та ╕нших
| Створення простору для своп╕н╜у
| Створення простору для своп╕н╜у
| Створення простору для своп╕н╜у
| Створення простору для своп╕н╜у
mnt
Коренева файлова система
Motif
Граф╕чний ╕нтерфейс
mount
Директор╕я /etc
| Директор╕я /etc
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
| Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
mount -a
Монтування та розмонтування
mount спец_файл точка_монтування
Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
mtools
Монтування та розмонтування
multi user mode
init
netdate
Коли годинник в╕дста╓
| Коли годинник в╕дста╓
nethack
Спец╕альн╕ конф╕╜урац╕╖ в /etc/inittab
| Загрузка в однокористувацький режим
Network File System
див.NFS
networked file system- NFS
Галоп по файловиx системаx
newfs
Форматування
| Форматування
NFS
Файлова система мереж╕ (Network
Open Look
Граф╕чний ╕нтерфейс
page fault
Файлова система /proc
paging
Що таке в╕ртуальна пам'ять?
partitions
Розд╕ли
passwd
Директор╕я /etc
| Керування доступом
| /etc/passwd та ╕нш╕ корисн╕
| Створення нових користувач╕в вручну
| Зм╕на властивостей рахунк╕в користувач╕в
password file
/etc/passwd та ╕нш╕ корисн╕
pine
Пошта
primary partition
Розширен╕ та лог╕чн╕ розд╕ли
print spool, print queue
Друк
proc
Файлова система /proc
| Файлова система /proc
| Файлова система /proc
| Файлова система /proc
| Галоп по файловиx системаx
| Що арх╕вувати
ps
Вид╕лення своп простору
Qt
Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
ramdisk
Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
random access
Два типи пристро╖в
rcp
Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
rdate
Коли годинник в╕дста╓
rdev
Монтування та розмонтування
| Старт системи зблизька
| Старт системи зблизька
re-mount
Монтування та розмонтування
read ahead
Жорстк╕ диски
readonly
Монтування та розмонтування
restore
╤нш╕ засоби для файлово╖
rlogin
Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
rlogind
Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
rloign
Ре╓страц╕я в систем╕ через
Rock Ridge extension
Приводи CD-ROM
root
init
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
root\\filesystem
Монтування та розмонтування
run levels
init
runlevel 5 в б╕льшост╕ систем
init
seek time
Приводи CD-ROM
sendmail
Пошта
| Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
| Терм╕ноло╜╕чний словник (початковий вар╕ант)
setfdprm
Директор╕я /etc
| Директор╕я /etc
| Гнучк╕ диски
| Гнучк╕ диски
| Форматування
shadow passwords
Керування доступом
shell
Вид╕лення своп простору
shutdown
Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Перегрузка
| Однокористувацький режим
| Що робить login
- використання
- Трохи б╕льше про вимкнення
shutdown,вимкнення
Трохи б╕льше про вимкнення
shutdown -h
Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
signature
Створення простору для своп╕н╜у
signаture
Використання диск╕в та ╕нших
| Використання диск╕в та ╕нших
single user mode
init
smail
Пошта
Solaris ма╓ також файлову систему\\proc . Тут вона ╕ ╓ саме тим - вона м╕стить т╕льки\\╕нформац╕ю про процеси.
Файлова система /proc
spooling
Друк
starting a computer
Огляд процес╕в старту та
su
Керування доступом
| Тимчасова заборона користування рахунком
sudo
Монтування та розмонтування
superblock
Що таке файлов╕ системи?
swap
Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
swap -l
Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
swapoff
Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
swapon
Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
| Використання своп╕н╜у
swapping
Що таке в╕ртуальна пам'ять?
sync
╤нш╕ програми для вс╕х
| Буферний кеш
| Буферний кеш
| Буферний кеш
| Буферний кеш
| Буферний кеш
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
sys
Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
| Розд╕лення жорсткого диску на
syslog
Syslog
| Файлова система /var
| Файлова система /proc
| Форматування
| Що робить login
system calls
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
sysvinit
init приходить першим
| init приходить першим
tail
Тимчасова заборона користування рахунком
tail - хв╕ст
Тимчасова заборона користування рахунком
tar
Диски без файлових систем
| Диски без файлових систем
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| Виб╕р засоб╕в для створення
| no title
| Створення повних коп╕й з tar
| Створення повних коп╕й з tar
| Створення повних коп╕й з tar
| Створення повних коп╕й з tar
| Створення повних коп╕й з tar
| Створення повних коп╕й з tar
| Створення повних коп╕й з tar
| Створення повних коп╕й з tar
| no title
| В╕дновлення файл╕в за допомогою tar
| В╕дновлення файл╕в за допомогою tar
| В╕дновлення файл╕в за допомогою tar
| В╕дновлення файл╕в за допомогою tar
| В╕дновлення файл╕в за допомогою tar
| Багатор╕внев╕ коп╕╖
| Резервування з компрес╕╓ю
| Резервування з компрес╕╓ю
telinit
Р╕вн╕ роботи
| Загрузка в однокористувацький режим
telnet
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Ре╓страц╕я в систем╕ через
telnetd
Ре╓страц╕я в систем╕ при
| Ре╓страц╕я в систем╕ при
termcap
Директор╕я /etc
terminfo
Директор╕я /etc
The buffer cache
Буферний кеш
Theodore T'so
Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
time
В╕дображення та установка часу
time stamps
Галоп по файловиx системаx
top
Використання своп╕н╜у
total
Використання своп╕н╜у
trusted
Директор╕я /etc
tune2fs
╤нш╕ засоби для файлово╖
| ╤нш╕ засоби для файлово╖
tzset
В╕дображення та установка часу
umask
Монтування та розмонтування
umount
Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
| Монтування та розмонтування
uncompress
Економ╕я дискового простору
| Економ╕я дискового простору
unmount
Монтування та розмонтування
update
╤нш╕ програми для вс╕х
| ╤нш╕ програми для вс╕х
| ╤нш╕ програми для вс╕х
| Буферний кеш
| Буферний кеш
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
| Терм╕ноло╜╕чний словник (початковий вар╕ант)
uptime
Файлова система /proc
| Файлова система /proc
used
Використання своп╕н╜у
user accounts
Створення та керування рахуками
user id
Створення користувача
user level program
init приходить першим
user mode
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
useradd
Створення користувача
userdel
Виключення користувача з╕ списку
username
Створення користувача
usr
Побудова файлово╖ системи
| Основи
| Основи
| Основи
| Основи
| Основи
| Основи
utmp
Що робить login
| Що робить login
| Що робить login
var
Побудова файлово╖ системи
| Основи
| Основи
| Основи
| Файлова система /var
vigr
Створення нових користувач╕в вручну
| Зм╕на властивостей рахунк╕в користувач╕в
vipw
Створення нових користувач╕в вручну
| Створення нових користувач╕в вручну
| Зм╕на властивостей рахунк╕в користувач╕в
w
Що робить login
who
Що робить login
Windows
Граф╕чний ╕нтерфейс
| Граф╕чний ╕нтерфейс
Windows 95
see crying
write-through
Буферний кеш
wtmp
Що робить login
| Що робить login
X11R5
Файлова система /usr
| Файлова система /usr
xfer
Що таке файлов╕ системи?
| Що таке файлов╕ системи?
xterm
Трохи б╕льше про вимкнення
zcat
Економ╕я дискового простору
| Економ╕я дискового простору
zip
Економ╕я дискового простору
╕гри
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
╢ деяк╕ нюанси при монтуванн╕ файлово╖ системи,\\вказано╖ в /etc/fstab . Саме головне при цьому - команда\\mount повинна мати т╕льки один параметр - або\\╕м'я спец╕ального файлу пристрою, або точку монтування\\файлово╖ системи. Т╕льки при ц╕й умов╕ mount загляне в\\/etc/fstab для того, щоб знайти там ╕нш╕ необх╕дн╕\\параметри. Якщо при монтуванн╕ Ви скориста╓тесь стандартною\\формою команди mount спец_файл точка_монтування , то\\команда не буде ссилатися на /etc/fstab , а намагатиметься\\змонтувати файлову систему безпосередньо, ╕, оск╕льки Ви - не\\root, видасть помилку: \\
$ mount : only root can do that
$ \\
Монтування та розмонтування
активний п╕дрозд╕л
Старт системи зблизька
авар╕йн╕ дискети
- виготовлення
- Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
- використання
- Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
автоматичний тест при вмикненн╕ живлення
Старт системи зблизька
багатокористувацький режим
init
багатозадачн╕сть
Важлив╕ частини ядра
буфер кешу
Важлив╕ частини ядра
буферний кеш
Трохи б╕льше про вимкнення
| Трохи б╕льше про вимкнення
цетрал╕зован╕ обчислення
Мережа
демони
- at
- див.at
- cron
- див. cron
- init
- див./sbin/init
- rlogin
- див.rlogin
- telnet
- див.telnet
- старт
- Старт системи зблизька
дискета
- загрузка з, floppy
- booting from
- дивзагрузка
дисковий кеш
Трохи б╕льше про вимкнення
дисковий кеш, buffer cache
Огляд процес╕в старту та
документац╕я
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
драйвер апаратури
Важлив╕ частини ядра
драйвер файлово╖ системи
Важлив╕ частини ядра
електронна пошта
Пошта
файлов╕ системи
- коренева
- Старт системи зблизька
файлова система мереж╕
- network file systems
- Файлова система мереж╕ (Network
фонов╕ процеси
- та вимкнення
- Трохи б╕льше про вимкнення
головний загрузочний сектор, master boot record
Старт системи зблизька
граф╕чний ╕нтерфейс
Граф╕чний ╕нтерфейс
кеш
Трохи б╕льше про вимкнення
комп╕лятор С╕
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
конф╕╜урац╕я драйвер╕в пристро╖в
Старт системи зблизька
конф╕╜урац╕я обладнання
Старт системи зблизька
конф╕╜урац╕я ядра
Старт системи зблизька
консоль
Старт системи зблизька
коренева файлова система
Старт системи зблизька
коренева файлова система т╕льки на читання
Старт системи зблизька
кр╕м, х╕ба що своп-простору, який в багатьох\\Юн╕ксах не вимага╓ в╕д системного адм╕н╕стратора практично\\н╕яких д╕й. Юн╕кс може користуватися своп-простором зразу ж\\п╕сля того, як створений розд╕л диску. В Л╕накс╕ спочатку\\треба виконати компнду mkswap , яка створую╓ ``файлову\\систему''. Насправд╕ Л╕накс запису╓ в заголовку своп-розд╕лу\\т╕льки спец╕альний п╕дпис40, а користу╓ться\\все-таки ``сирим'' п╕дрозд╕лом.
Використання диск╕в та ╕нших
крах
Трохи б╕льше про вимкнення
крах системи
Трохи б╕льше про вимкнення
лист
див.електронна пошта
ло╜-файли (файли пов╕домлень)
Syslog
менеджер мереж╕
Важлив╕ частини ядра
менеджер пам'ят╕
Важлив╕ частини ядра
менеджер процес╕в
Важлив╕ частини ядра
ми будемо притримуватися дано╖ абрев╕атури в\\нашому переклад╕ (як м╕н╕мум до того часу, поки хто-небудь не\\запропону╓ кращо╖
Старт системи зблизька
монтування
- коренева файлова система
- Старт системи зблизька
монтування файлових систем
init
мови програмування
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
нев╕рне вимкнення
диввимкнення, терм╕нове
область своп╕нгу
Важлив╕ частини ядра
однокористувацький режим
init
| Однокористувацький режим
операц╕йна система
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
пан╕ка
Старт системи зблизька
пан╕ка ядра
Старт системи зблизька
пер╕одичне виконання команд
див. cron та at
перегрузка
Перегрузка
перев╕рка файлово╖ системи
Старт системи зблизька
перев╕рка паролю
Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
попередження
Syslog
посл╕довний терм╕нал
Старт системи зблизька
пов╕дмлення системи при старт╕
Старт системи зблизька
пов╕домлення про помилки
Syslog
пов╕домлення про вимкнення
Трохи б╕льше про вимкнення
пошта, електронна
див.електронна пошта
поштова скриня
Пошта
початковий загрузчик
Огляд процес╕в старту та
прикладна програма
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
прив╕д дисководу
Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
процес загрузки
init
ядро
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
ре╓страц╕я в систем╕
Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
режим користувача
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
резевн╕ коп╕╖
Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
робочий р╕вень
init
розетка, сокет
Важлив╕ частини ядра
розпод╕лена обчислювальна техн╕ка
Мережа
системна програма
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
системний виклик
Р╕зн╕ складов╕ частини операц╕йно╖
сп╕льне користування принтером
Друк
ст╕йк╕сть проти помилок
Мережа
стирання тимчасових файл╕в
Пер╕одичне виконання команд: cron at
стисканна ядра
Старт системи зблизька
таблиця п╕дрозд╕л╕в
Старт системи зблизька
текстовий режим
Старт системи зблизька
терм╕нал
Старт системи зблизька
терм╕нове вимкнення
диввимкнення, терм╕нове
тимчасов╕ файли
Пер╕одичне виконання команд: cron at
тобто ма╓ться на уваз╕\\/var/log/messages . Б╕льш╕сть Юн╕кс╕в традиц╕йно\\користуються директор╕╓ю /var/adm для вс╕х файл╕в\\ре╓страц╕╖ пов╕домлень, ал╕ Л╕накс зм╕нив цю традиц╕ю ╕ вв╕в\\директор╕ю /var/log , тож вона ╕ мала б бути тут вказаною,\\але в ори╜╕нал╕ твору було вказано саме цю назву. Наприклад, в\\мо╓му RedHat 5.0, на якому це пишеться, тако╖ директор╕╖\\(/usr/adm ) нема╓, тож будьте уважними з назвами\\директор╕й.
Форматування
установочн╕ диски
Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
жорсткий диск
- загрузка
- див. загрузка
в╕део плата
Старт системи зблизька
в╕део режими
Старт системи зблизька
в╕дмонтовування файлових систем
init
в╕ртуальн╕ консол╕
Старт системи зблизька
в╕ртуальна файлова система
Важлив╕ частини ядра
в╕ртуальний диск
Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
вбивання процес╕в
init
вх╕дна поштова скриня
Пошта
вих╕д з системи
Ре╓страц╕я з терм╕нал╕в (login)
вимкнення
Трохи б╕льше про вимкнення
- посл╕довн╕сть
- Трохи б╕льше про вимкнення
- потр╕йний sync
- Трохи б╕льше про вимкнення
- терм╕нове
- Трохи б╕льше про вимкнення
вмикнення комп'ютера
Огляд процес╕в старту та
втрати даних, data loss
Огляд процес╕в старту та
вза╓мов╕дносини
Друк
з номером 0, як ╕ все, що стосу╓ться комп'ютер╕в,\\почина╓ться з 0, а не з 1
Головний загрузочний запис, загрузочн╕
загрузка
Огляд процес╕в старту та
- пов╕домлення
- Старт системи зблизька
- з авар╕йно╖ дискети
- Авар╕йн╕ загрузочн╕ дискети
- з жорсткого диску
- Старт системи зблизька
загрузка з дискети, booting
- from floppy
- Старт системи зблизька
загрузочний сектор розд╕лу, partition boot record
Старт системи зблизька
загрузочний сектор, boot sector
Огляд процес╕в старту та
загрузочний запис, boot record
- master
- see MBR
загрузчик Л╕накса
Старт системи зблизька
зупинка процесора
init
зв'язок
Пошта
черга принтера
Друк
чи для Macinosh'а
Економ╕я дискового простору
Багато як╕ з Л╕накс╕в роблять\\це з самого початку автоматично
Що робить login
Це в╕дноситься т╕льки до Л╕накса\\i86, тобто для IBM-сум╕сних PC, ╕ не стосу╓ться ╕нших\\Л╕накс╕в, таких як Sparc, Alfa, PowerPC, тощо, бо ц╕ процесори\\не мають ╕снуючо╖ в св╕т╕ PC меж╕ на 640 кбайт пам'ят╕.
Старт системи зблизька
Для цього багато ╕ не треба. Дал╕ буде\\йтися про те, що кореневу файлову систему завжди краще мати\\невелику - маючи на н╕й абсолютний м╕н╕мум директор╕й\\необх╕дних для загрузки системи. М╕й особистий досв╕д\\св╕дчить, що самий песим╕стичний прогноз щодо коренево╖\\файлово╖ системи - це максимум 50МБайт (а в б╕льшост╕ випадк╕в\\достатньо 15-20МБайт). Тобто, такий розд╕л достатньо малий ╕\\на будь-якому сучасному диску (╕з величезними цил╕ндрами),\\пом╕стити цей розд╕л першим достатньо для того, щоб бути\\певним, що в╕н повн╕стю лежить в потр╕бних межах. На старих же\\дисках ц╕╓╖ проблеми не ╕сну╓ взагал╕, оск╕льки так╕ диски\\часто мають менше, н╕д 1024 цил╕ндри. Ситуац╕я трохи\\пог╕ршу╓ться, якщо Вам треба грузити ще й Windows з цього\\диску, але це вже ╕нше питання.
Розд╕лення жорсткого диску на
До цього можна додати деяк╕ додатков╕ системи не\\\\згадан╕ в ори╜╕нал╕.\\\\- vfat
- Файлова система застосовувана в Windows 95 -розширення файлово╖ системи DOS, яке дозволя╓\\\\користуватися довгими назвами файл╕в.
- hfs
``╤╓рарх╕чна файлова система'' (hierarchical\\\\file system), яка застосову╓ться в операц╕йн╕й систем╕\\\\MacOS на Мак╕нтошах. Ця система може мати так╕ два\\\\застосування - для читання дискет записаних на\\\\Мак╕нтош╕, та (в по╓днанн╕ з реал╕зац╕╓ю протоколу\\\\р╕дно╖ Мак╕нтош╕всько╖ мереж╕ AppleTalk) для\\\\побудови файл сервера для мереж╕ Mac'╕в (Л╕накс\\\\дозволя╓, наприклад, змонтувати Мак╕нтошевський\\\\компакт-диск та експортувати його для вс╕╓╖ мереж╕\\\\Mac'╕в).
- ufs
- Файлова система, що застосову╓ться в SunOS та\\\\Solaris. В терм╕ноло╜╕╖ SunOS - це файлова система\\\\типу ``4.2'', а в Solaris'╕ вона ж носить назву\\\\``ufs''. Дуже важлива файлова система особливо для\\\\Sparc Linux'а, оскл╕льки дозволя╓ сп╕льно\\\\користуватися файловими системами SunOS/Solaris ╕\\\\Sparc Л╕накса.\\
Галоп по файловиx системаx
Головний загрузочний запис:MBR - Main Boot\\Record, загрузочн╕ сектори: boot sectors, таблиця\\розд╕л╕в: partition table
Головний загрузочний запис, загрузочн╕
Хоча це\\╕ можливо ╕ нав╕ть, як св╕дчить м╕й власний досв╕д,\\використову╓ться дуже часто. Компакт може мати к╕лька\\п╕дрозд╕л╕в, видимих для р╕зних систем. Наприклад, дуже багато\\програмного забезпечення розпровсюджу╓ться в вигляд╕ диску з\\двома розд╕лами - один з файловою системою FAT для MS-DOS та\\його пох╕дних В╕ндовс╕в, а другий з файловою системою HFS для\\Мак╕нтош╕в. Коли цей диск вставля╓ться в Windows, то в╕н,\\звичайно-ж, не бачить файлово╖ системи для Мака (HFS) ╕\\навпаки. ╤ т╕льки в Л╕накс╕ можна змонтувати обидв╕ з них.
Розд╕ли
Команда mount \\в Л╕накс╕ ма╓ певний ╕нтелект. Якщо Ви вручну монту╓те файлову\\систему, яка не була перев╕рена, команда видасть попередження\\про це ╕ скаже, що рекоменду╓ться скористатися e2fsck \\для перев╕рки.
Перев╕рка ц╕л╕сност╕ файлових систем fsck
Л╕накс у в╕дношенн╕ встановлення коренево╖\\файлово╖ системи ╓ набагато гнучк╕шим, н╕ж так╕ системи, як\\SunOS та Solaris. У в╕дношенн╕ монтування кореня SunOS сто╖ть\\на найнижчому р╕вн╕, тобто його гнучк╕сть практично р╕вна\\нулю. Кор╕нь завжди ма╓ бути на першому п╕дрозд╕л╕ диску - це\\скомп╕льовано прямо в ядро. Якщо ядро не може знайти кор╕нь на\\першому розд╕л╕, процес старту спиниться ╕ система буде питати\\про альтернативний кор╕нь (те ж стосу╓ться ╕ своп-розд╕лу на\\диску, який завжди ма╓ бути другим розд╕лом - теж\\закомп╕льовано в ядро. На в╕дм╕ну в╕д Л╕накса, SunOS не може\\працювати без своп-простору ╕ не знайшовши потр╕бного розд╕лу,\\просто не загрузитться). Тобто в результат╕, запитавши про\\кор╕нь, система загрузиться все-таки в сякий-такий робочий\\стан, але сама перегрузитися вже не зможе. В Solaris'╕ можна\\вказати розд╕л коренево╖ системи, зробивши запис в файл╕\\/etc/system, але вказати альтернативний кор╕нь п╕д\\час старту системи можливо т╕льки, якщо Ви ма╓те альтернативний\\файл /etc/system.
Монтування та розмонтування
Люди, що починають\\\\працювати з Л╕наксом вже п╕сля того, як цей пос╕бник\\\\переклада╓ться можливо вже н╕коли не будуть мати\\\\справу з X11R5 , але для спок╕йн╕шого життя варто\\\\все-таки мати символ╕чну ссилку /usr/X386 , яка вказу╓\\\\на /usr/X11R6 (так само варто мати /usr/X11 ,\\\\що вказу╓ на ту ж директор╕ю. Час в╕д часу то та, то\\\\╕нша програма почина╓ щось шукати в /usr/X386 .
Файлова система /usr
Можливо в когось\\виникне питання, чому не виника╓ така проблема при робот╕ з\\DOS або з його пох╕дними - Windows'ами. Справа не в кращ╕й\\орган╕зац╕╖ Windows, а навпаки - в прим╕тивн╕шому п╕дход╕ до\\процесу старту системи. Якщо Ви коли-небудь в DOS'╕\\користувалися командою sys (яка переносить файли\\операц╕йно╖ системи з стартового диску на ╕нший диск,\\наприклад на дискету - робить цей диск системним або\\стартовим), то можливо пом╕тили, що не у вс╕х випадках таке\\перенесення можливе. Якщо дискета була т╕льки, що\\в╕дформатована, то система перенесеться залюбки, а якщо Ви до\\цього встигли записати на не╖ хоча б один файл, то команда\\sys в╕дмовиться встановлювати систему. Це в╕дбува╓ться\\тому, що DOS встановлю╓ системн╕ файли т╕льки в перших\\секторах диску ╕ не може прочитати ядро системи (в DOS'╕ це\\два невидимих файли, що завжди лежать в корн╕ диску C: -\\MSDOS.SYS або PCDOS.SYS залежно в╕д виробника\\системи (Якщо ще ╓ люди, як╕ пам'ятають, що DOS\\виробляв колись не т╕льки Майкрософт, ╕ не завжди в минул╕\\роки DOS мав преф╕кс ``MS'') та IO.SYS), якщо це ядро\\знаходиться в ╕ншому м╕сц╕ диску.Результатом такого п╕дходу ╕ ╓ те, що: з одного боку система\\завжди автоматично знаходиться в межах 1024 перших цил╕ндр╕в,\\а з ╕ншого - несистемний диск можна зробити системним т╕льки\\наново в╕дформатувавши його (що, можливо, не вс╕м до\\смаку). Кр╕м того, що ще г╕рше, систему неможливо поновити\\(тобто поновити ╖╖ ядро) записавши зам╕сть старого ядра нове\\на диск. А мр╕яти про те, щоб мати на диску два ядра (йдеться\\не про два р╕зних розд╕ли з р╕зними системами на них, а саме\\про один розд╕л з к╕лькома ядрами, як╕ можна стартувати за\\бажанням). \\\\В будь-якоому Юн╕кс╕, ( Л╕накс не ╓ виключенням), можливо\\вказати яке саме ядро Ви хочете стартувати. Але оск╕льки\\Л╕наксу д╕сталися в спадщину обмеження, ╕снуюч╕ в св╕т╕ PC,\\доводиться трохи хитрувати, щоб ╖х об╕йти - ╕ вимога мати ядро\\на перших цил╕ндрах ╓ саме такими хитрощами.
Розд╕лення жорсткого диску на
Можливо, що багато процес╕в просто\\п╕дуть у см╕тник. Дуже часто це вигляда╓, як установка Windows\\95 - комп'ютер зда╓ться п╕дв╕шеним у безпов╕тряному простор╕.
Використання своп╕н╜у
На жаль не вказаний тут\\ стандартний метод заборони користування рахунком в\\Юн╕ксах: якщо попереду пароля в /etc/passwd поставити\\з╕рочку (``*''), то н╕хто не зможе заре╓струватися в систем╕ з\\цим ╕менем. Коли Вам треба буде знову дозволити користування\\цим рахунком, Вам просто треба буде стерти цю\\з╕рочку. Особисто мен╕ це уявля╓ться трохи кращим, н╕ж\\запам'ятовувати оболонку, яку вживав користувач до заборони\\рахунку ╕ повертати все на сво╖ м╕сця п╕зн╕ше. Адже п╕сля\\в╕дм╕ни заборони можна помилитися ╕ записати в цьому пол╕ не\\ту оболонку, яка потр╕бна користувачев╕ ╕ порушити тим самим\\купу скрипт╕в користувача. (Згадайте, що писалося про збитого\\з пантелику користувача ╕ уяв╕ть соб╕, що можна написати про\\збитого з пантелику системного адм╕н╕стратора.) Кр╕м того, чи\\варто писати користувачев╕, що в╕н ма╓ звертатися до\\системного адм╕н╕стратора, якщо його рахунок не працю╓, - а\\куди ж йому б╕долас╕ ще йти?
Тимчасова заборона користування рахунком
На в╕дм╕ну в╕д Л╕накса, в \\\\SunOS та Solaris вс╕ X файли потрапляють в р╕зн╕\\\\директор╕╖ п╕д /usr : /usr/bin/X11 ,\\\\/usr/lib/X11 ╕ т.╕н.
Файлова система /usr
Наприклад, tar в SunOS не може\\коп╕ювати файли спец╕альних пристро╖в (/dev/*)
Виб╕р засоб╕в для створення
Нав╕ть, якщо комп'ютер\\ф╕зично не п╕дключений до мереж╕, але Ви працю╓те в\\X, ситуац╕я вигляда╓ зовс╕м ╕накше, оск╕льки\\X ╓ сутт╓во ор╕╓нтованою на роботу в мереж╕ ╕\\розгляда╓ будь-який комп'ютер, як працюючий в мереж╕.
Ре╓страц╕я в систем╕ при
Не завжди, в деяких\\випадках виявля╓ться виг╕дн╕ше монтувати NFS нав╕ть деяк╕\\директор╕╖ п╕д /var . Див. нижче про /var/spool/mail
Файлова система /var
Не завжди. SunOS запису╓ т╕ньов╕\\парол╕ в /etc/security/passwd.adjunct.
Керування доступом
Невелике уточнення\\- т╕льки при робот╕ у текстовому режим╕ на терм╕нал╕. В X\\Windows ``трьох-клав╕шний салют'' не робить н╕чого. X Windows\\перехоплю╓ сигнали в╕д клав╕атури ╕ тракту╓ ╖х по сво╓му.
Перегрузка
Операц╕я\\розмонтування гаранту╓, що дан╕ записуються з кешу на ф╕зичн╕\\нос╕╖.
Монтування та розмонтування
Особисто мен╕ зда╓ться це\\в╕дноситься до розряду таких соб╕ навколо комп'ютерних\\ба╓чок. Оск╕льки cron зроблений таким чином, що в╕н не\\пам'ята╓ свого стану, то навряд чи в╕н стане виконувати\\команди, т╕льки тому, що хтось переставив годинник. ``Не\\пам'ята╓ стану'' означа╓ ось що: cron не веде н╕яких\\запис╕в про те, як╕ команди виконан╕, а як╕ н╕, ╕ якщо вони\\виконувалися, то коли саме. Працю╓ в╕н так: в╕н пост╕йно\\спить, ╕ просина╓ться кожно╖ хвилини т╕льки для того, щоб\\перев╕рити, чи запланована на цю хвилину якась\\команда. Якщо така команда ╓, то в╕н ╖╖ запуска╓ (або ставить\\в чергу на виконання), якщо ж н╕, то в╕н каже вс╕м:\\Добран╕ч, ╕ ╕де спати дал╕ (аж на ц╕лу хвилину). Отже якщо\\хтось, (╕з якимись злими умислами, або ж просто з нев╕гластва)\\переставив годинник на двадцять рок╕в вперед (можливо\\намагаючись таким чином позбутися проблеми 2000 року(?)), то\\... cron прокинеться, подивиться на годинник ╕ почне\\виконувати команди, як╕ запланован╕ на ту хвилину,\\через 20 рок╕в, ╕ нав╕ть не згада╓, як ц╕ 20 рок╕в пролет╕ли,\\╕ чи робив в╕н що-небудь поки вони пройшли чи н╕. Отже, ╓дина\\проблема може бути з cron 'ом, т╕льки коли в╕н ставить\\програми в чергу на виконання. Якщо команда з яко╖сь причини\\не викону╓ться за в╕дведений ╖й час (це не значить, що команда\\не встигла виконатися, н╕, просто вона не змогла\\ запуститися), то черга команд зб╕льшу╓ться на одну\\команду. Якщо ╕ наступна не викону╓ться, то\\...(див. ран╕ше). З╕ мною особисто був випадок, коли один з\\користувач╕в жал╕вся, що його crontab не працю╓. При\\перев╕рц╕ виявилося, що його cron роботи були\\запланован╕ запускатися кожно╖ хвилини, але з якихось причин\\к╕льканадцять команд не виконалися. Через це черга команд\\переповнилася ╕ зам╕сть того, щоб виконувати запланован╕ на\\дану хвилину команди, cron кожно╖ хвилини жал╕вся (через\\/var/adm/messages): ``Черга команд занадто довга, не\\можу виконувати наступну команду ╕ тому лягаю знову спати'' -\\при цьому ╕ так занадто довга черга ставала довшою ╕ще на одну\\команду.
В╕дображення та установка часу
Останн╕м часом\\граф╕чн╕ ╕нтерфейси з'являються, як гриби п╕сля дощу. Досить\\назвати так╕, як Qt , GTK та GTK+ , JX ,\\тощо. Розвиток в Л╕накс╕ п╕шов зараз ╕ншим шляхом, в╕д того,\\що був нав╕ть один-два роки тому (це пишеться в кв╕тн╕ 1999\\року). Цей розвиток в╕дм╕ня╓ нав╕ть те, що сказано в\\попередньому абзац╕ - тепер часто нема╓ необх╕дност╕ вивчати\\новий ╕нтерфейс. Можна просто настро╖ти необх╕дну оболонку\\так, щоб вона реал╕зувала знайомий граф╕чний ╕нтерфейс. Так,\\наприклад KDE , яка базу╓ться на Qt , може\\перемикатися в режими, як╕ ╕м╕тують так╕ досить в╕дм╕нн╕ м╕ж\\собою ╕нтерфейси, як Macintosh та Windows .
Граф╕чний ╕нтерфейс
П╕сля\\роботи з Л╕наксом спроба змонтувати компакт в SunOS або в\\Solaris'╕ може спочатку збити системного адм╕н╕стратора з\\пантелику. В Л╕накс╕, якщо Ви намага╓теся змонтувати\\компакт-диск, не вказавши параметра -r, то mount \\т╕льки видасть попереження, але диск все-таки змонту╓. Але в\\SunOS чи Solaris'╕ Ви по-перше, отрима╓те попередження, а\\по-друге, повинн╕ будете повторити монтування все-таки з\\використанням цього параметра, бо без нього файлова система не\\змонту╓ться. Додайте до цього ще те, що назви одних ╕ тих-же\\файлових систем в╕др╕зняються в р╕зних системах\\(iso9660 в Л╕накс╕ ╕ hsfs в SunOS/Solaris),\\╕ зрозум╕╓те насолодження в╕д користування к╕лькома Юн╕ксами\\в╕дразу.
Монтування та розмонтування
Працююч╕ в\\SunOS/Solaris'╕ добавляють ще ╕ halt в к╕нц╕. halt \\зупиня╓ роботу процесора. Але в Л╕накс╕ halt робить те ж\\саме, що ╕ shutdown -h - в╕дмотову╓ файлов╕ системи ╕\\т.п.
Трохи б╕льше про вимкнення
Просто для\\дов╕дки: в SunOS та Solaris анало╜ом команди mkfs ╓\\команда newfs , р╕зниця невелика, але спробуй-но\\в╕дформатуй диск в SunOS, якщо до цього користувався т╕льки\\Л╕наксом.
Форматування
Прочитавши останню фразу не\\можу стримати себе в╕д налету знайомих до болю анекдот╕в\\радянських час╕в: Чому протигази лежать на р╕зних поличках?,\\Вони розкладен╕ по парт╕ям, Парт╕я у нас одна - поклад╕ть\\протигази вс╕ разом
- "
- В╕дображення та установка часу
Система X Window
init
| Граф╕чний ╕нтерфейс
Сказане в попередньому\\абзац╕ в╕дноситься, по сут╕, т╕льки до PC-Л╕накс╕в.
Запис геометр╕╖ диску в CMOS ╓ специф╕чною ознакою PC\\BIOS'╕в. ╤нш╕ системи користуються б╕льш розвиненими методами\\визначення геометр╕╖ диск╕в. Всього лиш к╕лька сл╕в для\\прикладу - в SunOS та Solaris ╓ спец╕альна база даних тип╕в\\диск╕в, в як╕й ставиться у в╕дпов╕дн╕сть р╕зн╕ типи диск╕в та\\╖х геометр╕╖. Тип диску визнача╓ться системою з його етикетки,\\яка записана в заголовку самого диску. Sparc Л╕накс теж не\\користу╓ться BIOS'ом для визначення геометр╕╖ диск╕в з то╖\\просто╖ причини, що комп'ютери Sun просто не мають BIOS'╕в. Я\\не знаю, як саме Sparc Л╕накс визнача╓ геометр╕ю диск╕в, тому\\буду радий, якщо хтось з Вас под╕литься з╕ мною знаннями.
Також б╕льш сучасн╕ BIOS'и (практично вс╕, що випускаються на\\сьогодн╕шн╕й день - я не зустр╕чав в останн╕й час жодно╖ ново╖\\материнсько╖ плати PC без ц╕╓╖ установки) вм╕ють визначати\\типи диск╕в п╕д'╓днаних до системи. ╤ в╕д користувача не\\вимага╓ться вносити зм╕ни в установки BIOS'у п╕сля зм╕ни\\диск╕в.
Жорстк╕ диски
Стандарт файлово╖ системи
див.FSSTND
Стандарт файлово╖ системи Л╕накс
див.FSSTND
Традиц╕йним для Юн╕кс╕в ╓\\compress для стискання файл╕в та uncompress чи\\zcat для ╖х розширення
Економ╕я дискового простору
В анл╕йськ╕й мов╕. Укра╖нською можна було б\\сказати ``знаком д╕╓з''
Настройка init для старту getty: /etc/inittab
В св╕т╕ Л╕накса\\для Sparc та для Alfa процесор╕в назва LILO трансформу╓ться в\\SILO та MILO в╕дпов╕дно
Старт системи зблизька
В\\англ╕йськ╕й мов╕ разом з ╕менником ``сектор'' в даному випадку\\вжива╓ться прикметник ``raw''(raw disk, raw sector, raw\\partition), який досл╕вно мав би перекладатися як ``сирий''\\або ``неприготований''. Ця терм╕ноло╜╕я в╕дноситься,\\наприклад, до дискового п╕дрозд╕лу без створено╖ на ньому\\файлово╖ системи, або просто до спец╕ального файлу дискового\\п╕дрозд╕лу чи всього диску. Як протилежн╕сть до нього\\використову╓ться ``cooked'' - тобто розд╕л ╕з файловою\\системою на ньому. (анало╜╕чно - cooked device,\\cooked partition, тощо) - тобто ``приготований'' (зварений,\\п╕дсмажений). Досл╕вний переклад укра╖нською п╕сля цього\\виглядав би досить ``ц╕кавим'', але на м╕й погляд - це\\занадто. Тому я, спод╕ваючись на високий ╕нтелектуальний р╕вень\\укра╖нського читача, просто опускаю в таких випадках\\прикметник. Хочу в╕рити, що читач сам може визначити, де йде\\мова про сире ╕ де про варене.
Що таке файлов╕ системи?
В╕д одн╕╓╖\\модел╕ диску до ╕ншо╖, звичайно, а не в процес╕\\роботи.
Жорстк╕ диски
В╕дм╕нност╕ SunOS/Solaris в\\даному випадку полягають в тому, що параметр user\\в╕дсутн╕й в обох цих системах. Тобто монтування та\\розмонтування файлових систем дозволено т╕льки\\системному адм╕н╕стратору - root 'у. Але кр╕м описаних\\способ╕в ╓ ще деяк╕, на яких ми зупинимося трохи дал╕ по\\тексту, ╕ як виявля╓ться не все ще втрачено, нав╕ть, якщо Ви\\адм╕н╕стру╓те SunOS/Solaris.
Монтування та розмонтування
В╕дм╕нност╕ Л╕накса ╕ SunOS/Solaris. В SunOS\\взагал╕ неможливо працювати без своп-простору. Якщо при старт╕\\система бачить, що не вид╕лено простору для своп╕н╜у, вона\\спиня╓ться ╕ чека╓ на те, що користувач вкаже, яким розд╕лом\\користуватися для своп╕н╜у. SunOS ма╓ ╓дину команду\\swapon , ╕з синтаксисом таким самим, як ╕ Л╕накс. Але\\команди swapoff в SunOS нема╓, тобто деактив╕зувати своп\\прост╕р п╕д час роботи системи неможливо. Solaris багато в\\чому под╕бна до Л╕накса в цьому в╕дношенн╕, т╕льки ма╓ ╕нший\\формат команди. Команда для керування свопом в Solaris'╕ одна\\╓дина - swap , але коли використову╓ться з р╕зними\\параметрами викону╓ те ж, що ╕ swapon , swapoff та\\free (в деякому в╕дношенн╕ - swap -l показу╓\\актив╕зован╕ своп п╕дрозд╕ли та файли в систем╕, та наск╕льки\\вони використовуються, без показу проценту використання\\ф╕зично╖ пам'ят╕.)
Кр╕м того, як уже в╕дм╕чалося ран╕ше по тексту, ╕ SunOS ╕\\Solaris вм╕ють користуватися NFS для створення файл╕в своп╕н╜у\\на NFS сервер╕.
Використання своп╕н╜у
Зда╓ться, що це в╕дноситься\\т╕льки до `PC-пох╕дних' операц╕йних систем. `Справжн╕' Юн╕кси\\(типу SunOS, Solaris) мають програму, що назива╓ться\\format . Основна в╕дм╕нн╕сть м╕ж цими двома в тому, що\\format (насл╕дуючи кращ╕ традиц╕╖ Юн╕кс╕в) розум╕╓\\команди, тод╕, коли вони приходять не з клав╕атури, а з\\скрипту (╕з STDIN), тобто ма╓ться можлив╕сть автоматизувати\\процес розбиття диску на розд╕ли, що надзвичайно важливо в\\близьких до промислових умов, коли потр╕бно множити\\(`клонувати') комп'ютерн╕ системи покладаючись на\\автоматизац╕ю. Можлив╕сть скриптування процес╕в завжди була ╕\\буде найб╕льшою перевагою Юн╕кса над ╕ншими загальновживаними\\системами.
Розд╕лення жорсткого диску на
Знову ж таки - данина `важкому дитинству' PC\\пов'язаномих з DOSом. В╕домий вс╕м максимум у 640 кБайт\\оперативно╖ пам'ят╕ - ще один ╕з приклад╕в спадщини. Саме\\через те, що PC працю╓ в стандартному режим╕ (standard mode)\\п╕д час загрузки, виника╓ необх╕дн╕сть компресувати ядро\\Л╕накса програмою gzip - ядро не пом╕ща╓ться повн╕стю в\\перш╕ 640кБайт пам'ят╕. ╤ ще раз - це особлив╕сть т╕льки\\PC-Л╕накса, н╕ ╕нш╕ Л╕накси, н╕ ╕нш╕ Юн╕кси не мають потреби\\компресувати ядро.
Розд╕лення жорсткого диску на
Що ╓ надзвичайним недол╕ком Л╕накса пор╕вняно з\\SunOS чи Solaris. Маючи можлив╕сть створювати своп-файл на NFS\\Ви можете створювати бездисков╕ кл╕╓нти - тобто робоч╕\\станц╕╖, як╕ можуть загружатися з мереж╕, монтувати вс╕\\файлов╕ системи через NSF з сервера та мати своп-файл\\змонтований так само з сервера. Перш╕ дв╕ пункти можлив╕ в\\Л╕накс╕, але неможлив╕сть створення своп-файлу через NFS\\обмежу╓ робочу пам'ять бездискового Л╕накс-кл╕╓нта до ф╕зично╖\\пам'ят╕ локального комп'ютера, що, звичайно ж, в багатьох\\випадках не ╓ достатн╕м
Створення простору для своп╕н╜у
![[*]](cross_ref_motif.gif)
або в базах даних користувач╕в, як╕\\використовуються в sendmail верс╕й 8.x.