Таблиц╕ розд╕л╕в диску або загрузочн╕ сектори (один з яких ╓ MBR, а ╕нш╕ знаходяться на розширених розд╕лах) мають по одому байту (тобто - один байт на кожен дисковий розд╕л - чи то основний, чи то лог╕чний), в якому запису╓ться тип в╕дпов╕дного розд╕лу. Це робиться для того, щоб можна було визначати тип операц╕йно╖ системи, як╕й належить даний розд╕л, або призначення даного розд╕лу. Мета цього - запоб╕гти випадкам, коли дв╕ р╕зн╕ операц╕йн╕ системи можуть випадково скористуватися одним ╕ тим же розд╕лом. Однак, насправд╕, операц╕йн╕ системи не дуже то стурбован╕ р╕зними байтами розд╕л╕в. Наприклад, Л╕накс не зверта╓ на цей байт жодно╖ уваги. Що ще г╕рше - деяк╕ з операц╕йних систем користуються цим байтом нев╕рно. Наприклад, як м╕н╕мум деяк╕ верс╕╖ DR-DOS'у ╕гнорують найстарший б╕т даного байту, в той час, як ╕нш╕ - в╕дносяться до нього з повагою.
Жодна стандартизац╕йна ╕нстанц╕я не може вказати, яке значення
байту в╕дпов╕да╓ чому, але деяк╕ найб╕льш вживан╕ величини
приведен╕ в таблиц╕ ![[*]](cross_ref_motif.gif)
. Ця ж сама таблиця
ма╓ться в команд╕ fdisk Л╕накса.
32M