Гнучк╕ диски складаються з гнучко╖ мембрани покрито╖ з одного або обох бок╕в магн╕тною речовиною, що схожа на ту, яка використову╓ться при виготовленн╕ жостких диск╕в. Гнучкий диск сам власне не ма╓ записуючо╖ чи читаючо╖ магн╕тно╖ головки. Головка входить в склад приводу. Гнучкий диск анало╜╕чний до одн╕╓╖ пластини жорсткого диску з т╕╓ю р╕зницею, що його можна виймати з комп'ютера ╕ один ╕ той же прив╕д можна використовувати для багатьох диск╕в, в той час, як жорсткий диск - нерозд╕льний.
Под╕бно до жорсткого диску гнучкий також розд╕лений на дор╕жки ╕ сектори (де дв╕ в╕дпов╕дн╕ дор╕жки на обох боках диску утворюють цил╕ндр), але об'╓м ╕нформац╕╖, що запису╓ться на гнучкий диск значно менший.
Прив╕д гнучкого диску в б╕льшост╕ випадк╕в може користуватися к╕лькома р╕зними типами диск╕в, наприклад, 3.5 дюймовий дисков╕д може використовувати як диски в╕дформатован╕ на 720 кБайт, так ╕ диски в╕дформатован╕ на 1.44 МБайт. Приймаючи до уваги, що з кожним окремими форматом система повинна поводитися трохи ╕накше, н╕ж з ╕ншим, ╕ система повинна розум╕ти, ск╕льки ╕нформац╕╖ м╕стить той чи ╕нший диск, ста╓ зрозум╕лим, чому для кожного дисководу ма╓ться по к╕лька р╕зних спец╕альних файл╕в. Отже, /dev/fd0H1440 в╕дпов╕да╓ першому дисковому приводу (fd0), який ма╓ бути 3.5 дюймовим дисководом, який використову╓ 3.5-дюймов╕ дискети високо╖ щ╕льност╕ запису (H), об'╓мом 1440 кБайт (1440), або, просто кажучи, звичан╕ трьохдюймов╕ дискети. Б╕льше ╕нформац╕╖ про назви спец╕альних пристро╖в дисковод╕в ма╓ Linux Device List.
Назви дисковод╕в в Л╕накс╕ досить складн╕, отож був створений спец╕альний тип спец╕ального файлу для дискет, який самост╕йно визнача╓ тип дискети, яка знаходиться в дисковод╕. В╕н по черз╕ намага╓ться прочитати перший сектор дискети, користуючись р╕зними форматами до тих п╕р, поки не в╕дшука╓ потр╕бний. При цьому, звичайно, потр╕бно, щоб дискета спершу була в╕дформатована. Автоматичн╕ пристро╖ дискет називаються /dev/fd0 , /dev/fd1 ╕ т.д.
Параметри, як╕ автоматичний драйвер використову╓ для доступу до дискет можна задавати за допомогою програми setfdprm . Це може знадобитися, якщо Ви користу╓тесь дискетами, як╕ не в╕дпов╕дають н╕яким стандартам форматування, тобто мають незвичайну к╕льк╕сть сектор╕в, або, якщо з яко╖сь причини автоматичне визначення формату на спрацьову╓, або ж, якщо в╕дпов╕дний спец╕альний файл драйвера на знайдено в систем╕.
Додатково до вс╕х стандартних формат╕в дискет Л╕накс може працювати з багатьма нестандартними форматами. Для деяких з них потр╕бн╕ спец╕альн╕ програми для фотматування. Ми не будемо зараз зупинятися на них, але Ви можете самост╕йно подивитися файл /etc/fdprm . В ньому визначаються вс╕ т╕ формати, як╕ п╕дтриму╓ setfdprm .
Операц╕йна система повинна знати, коли зам╕ню╓ться диск в привод╕, щоб не використовувалися дан╕ в╕д попереднього диску (як╕ можуть залишатися певний час в пам'ят╕). На жаль сигнальна л╕н╕я, що служить для цього часто бува╓ з╕псованою, ╕, кр╕м того, що найг╕рше, з╕псовану л╕н╕ю часто бува╓ важко пом╕тити при робот╕ в MS-DOS. Якщо Ви пом╕ча╓те, що прив╕д дискети почина╓ себе поводити "дивно", то описане може бути проблемою цього. Цьому можна зарадити т╕льки одним чином - в╕дремонтувавши прив╕д.