╤сну╓ багато програм для створення та знищення розд╕л╕в. Б╕льш╕сть операц╕йних систем мають сво╖ власн╕ вар╕анти таких програм, ╕ тому, взагал╕ кажучи, уявля╓ться доц╕льним користуватися в кожн╕й операц╕йн╕й систем╕ ╖╖ власною програмою для створення розд╕л╕в ц╕╓╖ операц╕йно╖ системи, на той випадок, якщо така програма робить щось дивне чи не задокументоване, або таке, чого ╕нш╕ робити не вм╕ють. Багато вар╕ант╕в таких програм називаються fdisk , включаючи ╕ Л╕накс68. Подробиц╕ використання fdisk наведен╕ в стор╕нц╕ п╕дказки для не╖. Команда cfdisk под╕бна за функц╕ями до fdisk , але ма╓ кращий вигляд на екран╕ (повноекранний ╕нтерфейс).
При використанн╕ IDE диск╕в стартовий розд╕л (тобто розд╕л, на якому м╕ститься ядро операц╕йно╖ системи) повинен лежати повн╕стю в межах перших 1024 цил╕ндр╕в диску. Це вимага╓ться через те, що при старт╕ системи диск використову╓ться через BIOS (до того, як система переходить в захищений режим69), а BIOS не зна╓ про те, що робити з б╕льше, н╕ж 1024-ма цил╕ндрами. ╤нколи можливо користуватися стартовим розд╕лом, який не весь лежить в межах 1024 цил╕ндр╕в. Але це працю╓ т╕льки до тих п╕р, поки вс╕ файли, як╕ чита╓ BIOS, знаходяться у вказаних межах. ╤ оск╕льки ╓ практично неможливим керувати розташуванням файл╕в на диску, то уявля╓ться страшенно поганою ╕де╓ю користуватися таким розд╕лом. Ви н╕коли не зможете сказати напевне, чи загрузиться Ваш комп'ютер п╕сля поновлення ядра чи п╕сля дефрагментац╕╖ диска. Тому будьте особливо обережн╕ ╕ визначайте Ваш стартовий розд╕л так, щоб в╕н в╕д початку до к╕нця лежав на перших 1024 цил╕ндрах 70.
Деяк╕ нов╕ш╕ верс╕╖ BIOS'╕в з IDE дисками, фактично, вм╕ють поводитися з дисками, що мають б╕льше н╕ж 1024 цил╕ндри. Якщо Ви ма╓те таку систему, Ви можете забути про те, що т╕льки що прочитали, але якщо Ви не впевнен╕, то поклад╕ть ядро в перш╕ 1024 цил╕ндри.71
Кожен розд╕л повинен мати парне число сектор╕в, оск╕льки файлова система Л╕накса користу╓ться блоком розм╕ром 1 кБайт, тобто двома секторами. Непарна к╕льк╕сть сектор╕в не принесе Вам н╕яких прикрощ╕в кр╕м того т╕льки, що останн╕й сектор не буде використовуватися, ╕ деяк╕ з верс╕й fdisk попередять Вас про це (ну а кр╕м того - це просто непристойно).
Якщо Вам потр╕бно зм╕нити розм╕р розд╕лу диску, зробити практично це можна ╓диним способом - зробивши резервну коп╕ю всього, що ╓ на цьому розд╕л╕ (або всього диску, що набагато над╕йн╕ше), стерши цей розд╕л, створивши новий ╕ поновивши на цьому розд╕л╕ все з резервно╖ коп╕╖. Якщо розм╕р розд╕лу зб╕льшу╓ться, можливо Вам потр╕бно буде також в╕дрегулювати (╕з створенням резервних коп╕й ╕ в╕дновленням) розм╕ри сус╕дн╕х розд╕л╕в також.
╤ оск╕льки такий процес досить бол╕сний, бажано встановити в╕рн╕ розм╕ри розд╕л╕в прямо з першого разу, або ж придбати апаратуру для швидкого ╕ безбол╕сного створення резервних коп╕й ╕ в╕дновлення. Якщо Ви т╕льки встановлю╓те систему з нос╕╖в, як╕ до того ж не вимагають часто╖ зм╕ни (як, наприклад, компакт-диски), Ви ма╓те можлив╕сть трохи побавитися з р╕зноман╕тними конф╕╜урац╕ями при цьому. Не маючи н╕яких власних даних в нов╕й систем╕, прост╕ше зм╕нювати розд╕ли по к╕лька раз╕в.
Для DOS'у ╕сну╓ програма fips , яка розповсюджу╓ться з Л╕наксом, за допомогою яко╖ можна зм╕нювати розм╕ри розд╕л╕в DOS'у без резервування та в╕дтворення даних, але для ╕нших систем це все ще необх╕дно робити.