Л╕накс п╕дтриму╓ к╕лька файлових систем, серед яких найважлив╕шими ╓:
Найстар╕ша з ус╕х ╕ вважа╓ться найб╕льш заслуговуючою на дов╕ру. В той же час, вона досить обмежена за можливостями (в╕дсутн╕ деяк╕ часов╕ в╕дбитки78, довжина назви файлу обмежена 30-ма л╕терами , може мати максимум 64 МБайти на файлову систему).
Видозм╕нена верс╕я файлово╖ системи minix, яка розширила меж╕ довжин назви файлу та розм╕р файлово╖ системи, але не додала нових можливостей до системи. Це - не дуже популярна файлова система, але, як пов╕домлялося, працю╓ досить гарно.
Найб╕льш багата можливостями р╕дна файлова система Л╕накса, на даний момент - найб╕льш вживана, була спроектована таким чином, щоб ╖╖ легко можна було розширювати та доповнювати новими можливостями, тобто нов╕ верс╕╖ коду файлових систем не будуть вимагати перебудови ╕снуючих файлових систем.
Стар╕ша верс╕я - попередниця ext2, яка була спроектована без думок про розширення. ╥╖ практично вже нема╓ в нових системах, ╕ т╕ хто мав ╖╖ в старих, вже зам╕нили ╖╖ новою верс╕╓ю.
Сум╕сн╕сть з DOS (а також з OS/2 та Windows NT) - файлов╕ системи FAT.
Виб╕р файлово╖ системи залежить в╕д ситуац╕╖. Якщо Ви хочете мати доступ до одних ╕ тих же файл╕в з Л╕накса та з яко╖сь ╕ншо╖ операц╕йно╖ системи (встановлено╖ на цьому ж комп'ютер╕), то повинна використовуватися файлова система саме ц╕╓╖ операц╕йно╖ системи. Якщо ж Ви ма╓те в╕льний виб╕р, тод╕ найкращим вибором буде файлова система ext2, оск╕льки вона ма╓ вс╕ необх╕дн╕ функц╕╖ ╕ достатньо швидка.
Кр╕м згаданих вище файлових систем в Л╕накс╕ ╓ також файлова система proc, змонтована в директор╕╖ proc , яка насправд╕ не ╓ файловою системою, хоча ╕ дуже на не╖ схожа. Файлова система proc полегшу╓ доступ структур даних всередин╕ ядра ╕ процес╕в (зв╕дки ╕ назва). Вона пода╓ користувачев╕ ц╕ структури у вигляд╕ файлово╖ системи, ╕ до даних в такому вигляд╕ можна застосовувати звичайн╕ засоби для роботи з файлами. Наприклад, для того, щоб отримати список вс╕х процес╕в в систем╕ можна скористуватися командою
$ls -l /proc
total 0
dr-xr-xr-x 4 root root 0 Jan 31 20:37 1
dr-xr-xr-x 4 liw users 0 Jan 31 20:37 63
dr-xr-xr-x 4 liw users 0 Jan 31 20:37 94
dr-xr-xr-x 4 liw users 0 Jan 31 20:37 95
dr-xr-xr-x 4 root users 0 Jan 31 20:37 98
dr-xr-xr-x 4 liw users 0 Jan 31 20:37 99
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 devices
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 dma
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 filesystems
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 interrupts
-r-------- 1 root root 8654848 Jan 31 20:37 kcore
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 11:50 kmsg
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 ksyms
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 11:51 loadavg
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 meminfo
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 modules
dr-xr-xr-x 2 root root 0 Jan 31 20:37 net
dr-xr-xr-x 4 root root 0 Jan 31 20:37 self
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 stat
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 uptime
-r--r--r-- 1 root root 0 Jan 31 20:37 version
$
(Кр╕м наведених тут буде ще к╕лька додаткових файл╕в, як╕ не мають в╕дпов╕дних процес╕в. Приклад, наведений тут, трохи скорочений пор╕вняно з реальною ситуац╕╓ю.)
Хоча /proc ╕ назива╓ться файловою системою, жодна ╖╖ частина нав╕ть ╕ не торка╓ться диску. Вона вся ╕сну╓ т╕льки в уяв╕ ядра. Коли будь-хто намага╓ться звернутися до будь-яко╖ з частин файлово╖ системи proc, ядро пода╓ ╖╖ так, н╕би то вона справд╕ ╕сну╓ десь. Отже, нав╕ть якщо Ви власними очима бачите тут багато-мегабайтний файл /proc/kcore , в╕н не займа╓ жодного байту пам'ят╕ н╕ на диску, н╕ в пам'ят╕ (до того часу, поки Ви не почнете його коп╕ювати куди-небудь).