 |
Уже світає, а ще імла...
На небі зморшка лягла.
-- Як зайшла ж мені печаль
!
Промінні заори воралися у хмари.
Чую -- фанфари!
-- Як зайшла ж мені печаль!
Ой, не фанфари то, а сурми і гармати.
Лежи, не прокидайся, моя мати!..
Прокляття всім, прокляття всім, хто звіром
став
(Замість сонетів і октав).
|
