 |
Крапнув щось дощ -- і всі асфальти
у висипному
тифі...
Молодий новеліст: -- не хочу, не можу писати!
Місто гнітить, життя нервує.
Я мовчав. Поблизу десь бомба...
-- Якби отак, знаєте, на село. Скупатись,
по росі
походити.
"Бий саботажника!" -- прочитав я на 'дному
з плакатів.
А за ними старчихи,
простягаючи руки.--
| | 
| | Антистрофа |
Трава росте, де захоче. Вітер шпурляє
в калюжу
наказ про мобілізацію. Молочка! -- плаче ди-
тина, а тут же й хліба за душею нема.
Хто скаже: що єсть контрреволюція?
| |
