 |
Стріляють серце, стріляють душу -- нічого їм
не жаль.
...Сіло собі край вікна,
засунуло пучечку в рота,
мами визирає. А мати лежить посеред улиці
з півхунтом хліба у руці...
Над двадцятим віком
кукіль та Парсифаль.
| | 
| | Антистрофа |
Грати Скрябіна тюремним наглядачам --
це ще не є революція.
Орел, Тризуб, Серп і Молот... І кожне
виступає за своє...
Своє ж рушниця в нас убила.
Своє на дні душі лежить.
Хіба й собі поцілувать
панофлю Папи?
| |
