Відкритий проект?
Навігація
Що означає „відкритий проект“?
Когось може відлякувати на перших порах класифікація проекту: „відкритий“. Що це означає? Які, насправді, небезпеки (справжні, а не надумані) існують від відкритості проекту.
Чи зможе зловмисник, бачити все абсолютно і вандалізувати, знищити мою роботу? Може моєму проект не потрібно бути відкритим? Важливе питання. Читайте далі…
Перш, ніж перейти до, власне, проектів веб сторінок, кілька слів про Відкрите Програмне Забезпечення (ВПЗ)
Відкрите програмне забезпечення
Рух за вільне програмне забезпечення — це широко охоплюючий соціальний рух за підтримку відкритих ліцензій на програмне забезпечення, які надають право кожному копіювати, використовувати та змінювати за своїм потребами доступні у вільному доступі програми.
До результів руху належить існування таких відомих багатьом програм, як операційні системи Linux, FreeBSD, OpenBSD; веб клієнти Mozilla, Firefox; офісні програми OpenOffice та графічна програма Gimp. Навіть комерційна система Apple MacOSX, базується на вільній системі FreeBSD. Вихідні тексти кожної з цих систем чи програм кожен бажаючий може1 скопіювати до себе на комп´ютер, внести зміни і побудувати з свою власну версію програми, і поділитися з іншими.
Відкритість проекту
Ґітхаб дозволяє створювати або публічні, або приватні проекти. Право приватних проектів надається тільки власникам платних облікових записів. Для безкоштовних записів дозволені тільки відкриті проекти.
Публічність проекту означає, що всі вихідні коди проекту будуть доступні для перегляду кожному з обліковим записом на Ґітхабі. В той же час приватні проекти видимі тільки або для учасників організації, куди належить цей проект, або для співучасника (collaborator
англ.) проекта.
Окрім цього, традиційного розуміння, „відкритість“ проекту має ширше значення. Навіть для закритих, приватних проектів рівень відкритості вищий, ніж при звичайній роботі: в закритому проекті, в межах оргаінізації, чи команди дуже просто органіовується командна робота, коли внесок кожного не тільки чітко видно, але є також засоби, як pull request
(запит на зляття) чи система роботи із завданнями (issues
), полегшуючі командну роботу.
Регулювання доступами
Але публічність не означає, що будь-хто, прийшовши „з вулиці“, зможе знищити чи нашкодити проекту. В кожному проекті (у відкритих проектах, включно) встановлюється система дозволів і правил доступу до коду. Без перешкод відкриті проекти дозволяють тільки переглядати код, створювати копію проекта, створювати проблеми чи задавдання та чи подавати запити на злиття коду.
Для внесення будь-яких інших змін, потрібен явний дозвіл власника проекту, або ж робити це має сам власник. Щоб ви мали право внесення змін, власник проекту повинен включити вас у список співробітників та надати право запису у репозиторій.
Але якщо, наприклад, ви зробили тільки разові невеликі зміни і не плануєте працювати над проектом надалі, таке право доступу вам, насправді, не потрібно — ви цілком можете обійтися можливістю надсилати зміни через запит на злиття.
Публічні проекти веб майданчиків
Чи має сенс взагалі мати приватний проект публічної веб сторінки, чи веб майданчика? Як на мене — є дуже мало причин (у переважній більшості випадків — вони відсутні) для того, щоб закривати проект такої сторінки. Адже публічно доступна (статична) веб сторінка так чи інакше відрито надає доступ кожному, хто її дивиться.
Всі ресурси з яких складається веб майданчик: HTML тексти, Javascript програми і CSS все це присутнє в тому, на що дивиться читач сторінки. Захистити це від користувача по-перше, неможливо, а по-друге і немає потреби.
Персональні дані, такі, як облікові рахунки користувачів чи адміністраторів, паролі, деталі конфігурації веб сервера теж відсутні в проекті статичної сторінки — і їх також нема потреби захищати.
-
Під „може“ тут розуміється як сам факт фізичної можливості, так і юридичне право. ↩