Екстремальна екзотика в Цуруно онсен

„Уже сьогодні середа…“ тож нема чого засиджуватися, вирушаємо в дорогу.

Цуру-но ю — один з найстаріших онсенів Японії. Відомий ще з сімнадцятого сторіччя. В 1638 та 1661 роках тогочасні правителі Акіти Йошітака Сатаке та Івашіно Камеда відвідували його для терапії. А для загальної публіки онсен був відкритий в роках 1688-1704.

Цикл «Літо на півночі Японії»

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

подорожіісторіякультурагейзерТохокупреф.АкітаTsuruno-yuонсенХачімантайавто-кемпінгболото

День дев'ятий.

Префектура Акіта, Національний парк Хачімантай. 30 липня.

Цуру-но ю онсен — 鶴の湯温泉

Кажуть, назва Цуро-но-ю („цуру“ — журавель) походить від розповіді місцевого мисливця, який підгледів, журавля, коли той заліковував рани у воді з джерела.

Цуру-но ю — один з найстаріших онсенів Японії. Відомий ще з сімнадцятого сторіччя. В 1638 та 1661 роках тогочасні правителі Акіти Йошітака Сатаке та Івашіно Камеда відвідували його для терапії. А для загальної публіки онсен був відкритий в роках 1688-1704.


Поїхати в Цуру-но онсен нам порадила дівчина, гід в самурайській садибі в Какунодате Букеяшікі. Мисливцям на справжню екстремальну екзотику Японії кращого місця для відвідин важко знайти — і в прямому і в переносному сенсі. Онсен знаходиться в глибині лісу, посеред гір і жодного транспорту щоб туди дістатися, крім хіба що автобусів, які обслуговують готель онсену.

Цуруно-ю Рьокан

Сам по собі Цуруно-ю являє невеликий „рьокан“ — недорогий готель — побудований за десяток метрів, прямо тут, біля джерел і біля ванн. В рьокані щось всього біля сотні місць. Це — довгі одноповерхові бараки, поділені на кімнатки.

Є ще, правда, дочірній будиночого за який кілометр-два від онсену, побудований пізніше і який вже має кілька поверхів.

Вартості, як не дивно, зовсім не кусаються, десь на рівні самих звичайних бізнес готелів - біля восьми-дев'яти тисяч за менші кімнати, до п'ятнадцяти тисяч за кімнати на двох. В цю плату також входить їжа двічі на день.

Але, як не крути, за все треба платити все одно. Замовляти кімнату в цьому рьокані потрібно аж за пів-року. І замовляти треба по телефону особисто, не вважаючи на жодні онлайн-технології. Ну і хто-б сумнівався! Хто в сімнадцятому сторіччі чув про „онлайн“? Добре, що хоч телефонний варіант є.

В розмовах з прислужником і деякими тітоньками, вияснилося, що одна з сьогоднішніх відвідувачок була в цьому ж самому рьокані з яких кілька десятків років тому, коли ще й електрики тут не було. Але, в той же час, і її кімната і кімнати номер залишилися, як були ще тоді.

Ліворуч - пожежний дзвін. А осучаснена версія хатки на курячих лапках - телефонна будка


Порічки ростуть по річці

Поміж рьоканом і власне онсеном протікає річечка в яких два-три метри завширшки. Зате берегами цього рівчачка з крижано холодною водою, згідно з усіма правилами українського словотворення і етимології ростуть зарості яскраво червоних порічок — від „по річці“. Не знаю, може японці їх для краси вирощують, але ми відірвалися по повній — хоча думка про „для краси“ все ж таки призупинила. Трохи для краси залишилось.

Ротембуро

Перейшовши річеку мостиком, знаходимо онсени поділені на кілька відділів. Ще коли дівчинка-ексурсовод розповідала про Цуруно-ю, вона не забула згадати, про те, що тут є ванни відкриті і для чоловіків, і жінок. Власне всі ванни крім однієї – розділені, окремо для чоловіків і окремо для жінок. Але найбільша — спільна. Чоловіки роздягаються прямо тут, на березі річки, надворі, під невеликим навісом з дощок, а для жінок — трохи поодаль окрема роздягальня і двері, що ведуть від роздягальні до спільної ванни.


В жіночій частині ротембуро встановлена велика чоловіча гордість. А чоловіча роздягалка — просто на стежці поміж річкою і ванною.


Їдемо далі

Високогірне болото

По дорозі зупинилися для прогулянки болотом. По болоту прокладений 700 метровий маршрут, по простеленим дошкам. Як пояснює табличка поруч ці болота — на вулканічному попелі, через це вода не може просочуватися вглиб, і тому утворюютья болота. Поруч з болотом — підтвердження того, що це правда. Величезна гора вулканічного попелу.


Гейзери

Ще трохи далі натрапили на кілька величезних гейзерів прямо посеред лісу. Трохи дивним було буяння зелені навколо. Зазвичай навколо таких гейзерів зелені немає — випалена вулканічна земля. Тут же пара валувала прямо з посеред густих зелених кущів. Чому так, нема пояснення — чи то ці дірки тільки от-от відркилися чи ще що. Невідомо.


Національний парк Хачімантай

八幡平

Заночували в пустельному "кямпу-джьо" посеред гір і лісу біля гірського озера Онума. На кілька десятків розкиданих по лісу автостоянок — дві машини. Наша і ще одна пара японців з Осаки.


Далі буде

Коментарі

comments powered by Disqus

Цикл «Літо на півночі Японії»

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13