|
| |
З далекого походу
Вернувсь до мене брат.
Одкинув він рушницю,
На край стола схиливсь.
-- Ой що ж ти, брате, бачив,
Кого ти там убив? --
Поглянув він на мене,
Поглянув, одвернувсь.
-- Питаєш ти, що бачив,
Чи я кого убив,--
Мене, мене убили! --
Сказав та й заридав...
І зрозумів я: люди
Були звірми і єсть.--
О, що ви наробили,
Прокляті, на землі!
[1914-1915]
|
|
|