Тільки двічі живемо.
Раз -  у світі білім-білім.
Тож сумуємо і квилим, 
Як до іншого йдемо.

А тоді ще в другий раз, 
В світі чорнім - аж червонім.
Чорнозем ламає скроні,
І трава росте крізь нас.

Тільки двічі живемо.
Дай нам, Боже, щоб любили
І щоб люди не раділи,
Як у чорний світ йдемо.

1968