І мати молода, і сонце юне,
І в неї на колінах немовля.
 В прозорому повітрі, наче струни,
Гудіння оксамитного джмеля.

Прислухаюсь - співає колискову,
Не знати, чи дитині, чи собі...
І мати молода, і юне Слово,
І яблуні у ранішній журбі.

Розумні і дурні, малі й великі, 
Уславлені й забуті - все пройшло,
Та не було народів без'язиких,
Іще німих народів не було!

1968