Прохід вулицею Академічною
(Версія 1983 року)
По Академічній,
усіма помічені,
віті ми і юри ми --
шпацеруємо.
А назустріч -- з голочки --
галечки і олечки
з личками мальованими:
не знайомі ми.
Як люблю я погляди
у юрбі знаходити,
юні, іронічні,
на Академічній.
Варяться тут моди,
джинси свідчать -- хто ти,
дудочки, банани
володіють нами.
А під "Шоколадний"
підвалюють лади,
форди і фіати
(фіри і фіакри).
Джентльмени в курточках --
налітайте курвочки.
(Ти дивак постійний --
бачиш ти крізь стіни,
на акторах модних
затамуєш подих...)
В місці вітровому,
біля гастроному,
радяться музики --
гендлярі великі:
-- Мати Івану
фендер-піано!..
-- Станемо навмисне
коло "Інтуристу"!
Віті ми і юри ми --
стоїмо і куримо.
Нами вже помічена
найгарніша дівчина.
Ти смішний до відчаю,
промовляєш ввічливо:
-- Ви така чорнява,
як турецька кава...
На Академічну
небо сипле ніччю,
і говорять "па" їй
парочки й компанії.
Спорожнілі й гарні
замкнені кав'ярні
Ми ж, напившись кави,
довго-довго-довго --
довго ще блукали.
